Як зробити кулінарне превʼю для YouTube

Найпопулярніші превʼю в цій ніші перетворюють готування на видовище: людина в упізнаваному образі реагує на величезну, блискучу страву, яка зростає за розміром, ціною чи гостротою. Композиції чисті й читаються з першого погляду, світло яскраве, тексту майже немає.

У 10 проаналізованих превʼю повторюються пʼять форматів. Усі їх використовує Нік ДіДжованні, тож кожен можна взяти за референс.

• Ескалаційний ряд (3 з 10). Людина збоку жестикулює чи реагує, а ряд страв (кольори, країни, рівні гостроти) тягнеться або зростає вздовж стільниці.
• Триптих творінь (2 з 10). Три рівні панелі з тією самою людиною на кухні, у кожній — більша й божевільніша страва з одного інгредієнта. Ідеально для відео «50 способів».
• Спліт-порівняння (2 з 10). Ліва й права сцени: дешеве проти дорогого або дві екзотичні локації, іноді з великими цінами у верхніх кутах.
• Дует / протистояння (2 з 10). Людина ділить кадр із сильним «суперником» — усміхненим гостем чи левом, а між ними або попереду — головна страва.
• Симетричний люкс (1 з 10). Людина по центру в оточенні страв, які руки в рукавичках тримають з країв кадру, — продає достаток і розкіш.

Нік ДіДжованні (Nick DiGiovanni)

Фірмовий стиль Ніка ДіДжованні — гіпервідшліфоване кулінарне видовище: людина в білому кухарському кітелі, кадр від грудей, погляд прямо в обʼєктив із широко розплющеними очима або впевненою усмішкою. Їжа збільшена до розмірів торса: скульптурні десерти, величезні лобстери, палаючі гомілки. Що запозичити: постійний образ (кітель упізнається навіть у джунглях чи на човні), страву на першому плані, яку тримають до камери, чисту композицію — триптих, спліт або ряд — і майже повну відмову від накладеного тексту.

У кулінарному превʼю страва — не фон, а співзірка. Вона має бути великою, блискучою й «живою», щоб апетит спрацював ще до того, як глядач прочитає назву.

• Масштаб. Страва щонайменше розміром з обличчя, краще — з торс: лобстер більший за голову, шоколадний замок, гомілка розміром з кулю для боулінгу.
• Наближення до камери. Руки тримають страву до глядача — так вона стає ще більшою за рахунок перспективи.
• Рух і глянець. Краплі, бризки, розтоплений соус, тягучий сир, пара або вогонь — хоча б один такий елемент на обʼєкт.
• Колір страви. Червоний, помаранчевий, коричневий виграють на синьому фоні; суха матова їжа без бліків губиться.
• Кульмінація ряду. Якщо страв кілька, остання в напрямку читання — найбільша, найяскравіша, палаюча чи з потьоками.

Текст зʼявляється лише на 2 з 10 превʼю. Історію розповідає зображення, а гачок несе назва відео. Коли текст усе ж потрібен, він мінімальний і величезний.

• 0–2 слова або ціна. Наприклад, «$1» і «$100K» у спліті «дешеве проти дорогого».
• Шрифт. Жирний білий гротеск із товстою чорною обводкою — читається на будь-якому фоні.
• Розміщення. Верхні кути панелей спліту або одне слово-попередження через верх кадру.
• Мітки в сцені. Таблички з назвами кольорів, прапорці на шпажках, реквізит замість підписів.
• Не дублюйте назву. Превʼю показує, назва пояснює — повторювати її текстом немає сенсу.

Кулінарні превʼю-лідери яскраві, світлі й надзвичайно насичені. Синій фон працює як підсилювач для теплих кольорів їжі. Більше про контраст і композицію — у нашому посібнику з дизайну превʼю.

• Кобальтово-синій або небесний фон — кухонні шафки, небо, море — щоб червоний лобстер, помаранчевий вогонь і коричневий шоколад «вибухали».
• Тематичні палітри замість синього, коли цього вимагає ідея: веселкові смуги для кольорів, тепле золото для розкоші, землисті зелені для джунглів.
• Рівне, глянцеве світло з різкими бліками на соусах і панцирах.
• Чистий фон без захаращення — один колір, жодних випадкових предметів.
• Обличчя добре освітлене, без глибоких тіней.

1. Оберіть превʼю-референс вище (наприклад, на сторінці Ніка ДіДжованні) і натисніть «Згенерувати в цьому стилі».
2. Додайте свої фото в блок «Обличчя» — так на превʼю будете ви, а не автор референсу.
3. Опишіть відео: яка страва, що в ньому відбувається, чи є ескалація або порівняння ціни.
4. У поле «Текст на превʼю» впишіть 0–2 слова або ціну — або залиште його порожнім.
5. Згенеруйте 2–4 варіанти й порівняйте їх у зменшеному вигляді, як у стрічці YouTube; оберіть той, де страва й емоція читаються найкраще.

• Маленька страва. Їжа далеко або дрібна замість того, щоб бути великою й висунутою до обʼєктива.
• Забагато тексту. Довгі заголовки там, де стиль тримається на зображенні, реквізиті й максимум одному слові чи ціні.
• Тьмяний захаращений фон. Сірий чи темний фон із зайвими предметами замість чистого насиченого кольору, контрастного до страви.
• Ряд без кульмінації. Страви однакові за розміром і яскравістю, тож оку нема на чому зупинитися в кінці.
• Нейтральне обличчя. Невиразна емоція або погляд повз камеру — глядач не розуміє, чого чекати.
• Суха матова їжа. Без крапель, бризок, пари чи вогню страва втрачає апетитність.